Ізраїльські вчені знайшли простий спосіб відновлення після травми спинного мозку

Пошкодження спинного мозку можуть призвести до незворотних змін, серед проявів яких – зниження м'язової функції, сили та чутливості, а також порушення багатьох інших функцій організму, що реалізуються за участю хребта. Шанси на повне відновлення при травмах спинного мозку вкрай малі, а сам процес – довгий і складний, навіть за умови інтенсивної реабілітації, особливо якщо лікування не було проведено вчасно.
В ході нового дослідження, результати якого нещодавно були опубліковані в спеціалізованому медичному журналі Neurotrauma, ізраїльські вчені з університету Тель-Авіву запропонували простий спосіб швидко і без ускладнень впоратися з наслідками пошкодження спинного мозку і зменшити ризик розвитку запалень і рубцювання. Він полягає у введенні в спинний мозок ін'єкції на основі активного ферменту протягом кількох годин після травми.
Дослідженням керували доктори Ангела Рубан і Йона Голдсміт з медичного факультету ім. Саклера тель-авівського університету. За їхніми словами, основна ідея запропонованого методу полягає в тому, щоб якомога швидше заблокувати природну реакцію організму на травмування хребта, знизивши ймовірність вторинного пошкодження. «Первинне механічне пошкодження тканин спинного мозку призводить до загибелі певної кількості нейронів. Але в подальшому ситуація погіршується через вивільнення надмірної кількості глутамату, внаслідок чого виникають додаткові функціональні порушення, – говорить доктор Голдсміт. – Запобігти останнім – якраз і є завдання розробленої нами ін'єкції».
«Ми виявили, що введення ферменту знижує тимчасово підвищені рівні глутаміну в крові, змінюючи баланс його концентрації між мозком і кров'ю», – доповнює колегу доктор Рубан. Але попереджає, що це досить делікатна ситуація: «Коли ви намагаєтеся впливати на центральну нервову систему, потрібно бути вкрай обережним, оскільки є ризик розвитку небажаних побічних реакцій».
Свій метод вчені протестували на лабораторних мишах – після п'ятиденного курсу лікування у гризунів відзначалося значне покращення стану після пошкодження спинного мозку. «Терапія підвищила виживаність нейронів в області ураження і запустила процес регенерації аксонів (відростків нервової клітини, що проводять імпульс до інших нервових клітин і органів), що призвело до суттєвого відновлення втрачених внаслідок травми функцій порівняно з мишами, які не отримували лікування, – говорить доктор Рубан. – Це вказує на те, що винайдений нами лікарський препарат може надавати нейропротекторну дію і створювати умови для відновлення порушених функцій».
Не потрібно чекати
Вчені відзначають, що їхнє дослідження продемонструвало: травми нервової системи, в даному випадку пошкодження спинного мозку, яке може з великою ймовірністю призвести до довічної інвалідності або навіть смерті, провокують миттєве підвищення вмісту позаклітинного глутамату в організмі, що стає причиною запалень, рубцювання і загибелі нейронів.
За словами Ангели Рубан, головний посил їхніх висновків в тому, щоб діяти відразу, не чекаючи постановки діагнозу або початку лікування. «Це як з аспірином, який може врятувати пацієнта-сердечника від незворотних наслідків, якщо прийняти його протягом перших кількох годин після серцевого нападу. Ми рекомендуємо робити ін'єкцію навіть у разі неустановленого діагнозу. Побічних ефектів вона не викличе, зате допоможе пом'якшити наслідки вторинного пошкодження спинного мозку і суттєво покращити якість життя людини, – додає вона. – Коли цей лікарський засіб стане доступним для лікарів швидкої допомоги, негативні наслідки травм можна буде значно скоротити».
Вчені підкреслюють, що основна мета ін'єкції – знизити кількість глутамату, який вивільняється відразу після пошкодження спинного мозку. Якщо ввести препарат вчасно, можна ослабити запальний процес і сповільнити рубцювання, зменшуючи тим самим пошкодження тканини і забезпечуючи виживаність нейронів.
Перше відкриття
Метод поглинання надмірного глутамату в крові Рубан розробила спільно з покійним професором ізраїльського Інституту ім. Вейцмана Вівіаном Тайхбергом ще в 2006 році з метою контролювати рівні цієї речовини у пацієнтів з гліобластомою, бічним аміотрофічним склерозом та іншими захворюваннями. Тоді ще вони не розглядали його як засіб при ураженнях спинного мозку, фокусуючись на лікуванні інших неврологічних патологій. Використання нового підходу в терапії спинальних травм вчені вивчили вже пізніше, в окремому дослідженні.
Відповідаючи на питання, чому вони чекали так довго, доктор Рубан говорить, що причина криється в природі дослідника. «Наш метод, заснований на введенні ферменту, тоді здавався занадто простим і швидким рішенням такої складної проблеми, як пошкодження спинного мозку, – пояснює вона. – І коли ти, як вчений, знаходиш якесь просте рішення, твої колеги відразу ж заперечують, що воно занадто очевидне, тому не спрацює».
«Це в природі дослідника – шукати більш складні шляхи, – говорить вона. – Але в кінцевому підсумку виявляється, що саме це просте рішення – єдине, яке спрацьовує».