Новий препарат показав хороші результати в лікуванні раку легень і нирок

Перший у своєму роді препарат для лікування онкологічних захворювань, пегілодекакін, показав позитивні результати щодо безпеки та потенціал стати новою терапевтичною опцією для пацієнтів з немелкоклітинним раком легень і нирок.

Багатоцентрове дослідження продемонструвало, що експериментальний лікарський засіб у комбінації з двома відомими протипухлинними препаратами, які є моноклональними антитілами, що інгібують мембранний білок PD-1, – пембролізумабом і ниволумабом – дозволило досягти клінічно значущих результатів у пацієнтів з немелкоклітинним раком легень і нирок. Його основні висновки були представлені в авторитетному медичному виданні The Lancet Oncology.

«Як показали випробування, застосування пегілодекакіна разом з анти-PD-1 моноклональними антитілами має контрольований профіль токсичності та багатообіцяючу протипухлинну активність, – говорить доктор Аунг Наїн з департаменту вивчення та лікування раку Онкологічного центру. – Наше дослідження продемонструвало, що запропонована комбінація має позитивний ефект у пацієнтів з немелкоклітинним раком легень і нирок, на відміну від тих, хто приймав тільки анти-PD-1 моноклональні антитіла».

Дослідження було розроблено для оцінки безпеки, переносимості та визначення максимально допустимої дози пегілодекакіна в комбінації з пембролізумабом або ниволумабом, а також для вивчення біомаркерів для виявлення пацієнтів, які потенційно можуть відповісти на лікування. Воно проводилося з лютого 2015-го по вересень 2017 року за участю 111 осіб з діагностованим раком нирки, немелкоклітинним раком легень і меланомою (раком шкіри) на просунутій стадії.

Найбільш поширеними побічними ефектами експериментальної терапії були анемія, втома, низький рівень тромбоцитів і високий рівень тригліцеридів.

Об'єктивна відповідь на лікування спостерігалася у 43% пацієнтів з пухлинами легень, 40% пацієнтів з раком нирки та 10% – з меланомою. Усі учасники отримували лікування до того моменту, коли хвороба починала прогресувати, або проявилися ознаки токсичності, або пацієнт побажав вийти з дослідження. Разом з тим, пацієнти продовжували отримувати комбіновану терапію або тільки пегілодекакін після прогресування захворювання, якщо дослідники були впевнені в доцільності лікування.

Пегілодекакін складається з рекомбінантного інтерлейкіну 10 (IL-10), пов'язаного з молекулою під назвою поліетиленгліколь. Білок IL-10 є природним імунним фактором росту, який регулює активність найрізноманітніших імунних клітин – високі його концентрації активують імунну відповідь проти ракових клітин. Приєднання до цього білка молекули поліетиленгліколю збільшує його розмір, що запобігає або сповільнює його руйнування, і таким чином продовжує час його циркуляції в організмі.

Препарат стимулює виживання, розмноження та цитотоксичний потенціал T-лімфоцитів CD8+, які займаються розпізнаванням і знищенням злоякісних клітин. Вважається, що збільшення вмісту цього типу імунних клітин у пухлині покращує прогноз і виживаність пацієнта. Імуностимулююча дія пегілодекакіна доповнює дію анти-PD-1 моноклональних антитіл, які блокують захисний механізм ракових клітин, що полягає в гальмуванні активності Т-клітин.

«Ефективність пегілодекакіна в поєднанні з анти-PD-1 моноклональними антитілами дозволяє говорити про новий клас лікарських препаратів для лікування поширених солідних пухлин», – зазначає доктор Наїн. – Майбутні дослідження, як ми сподіваємося, визначать переносимість і клінічні переваги пегілодекакіна – як у якості монотерапії, так і в комбінації – при лікуванні цілого ряду онкологічних захворювань».